Роз’яснення Держпраці по питанню щодо скорочення двомісячного строку попередження при звільненні працівників по п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці

По питанню щодо скорочення двомісячного строку попередження при звільненні працівників по п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці надає роз’яснення головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Шувакіна Ольга Миколаївна.

Пунктом 1 ст.40 КЗпП України передбачена можливість розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці. Під змінами в організації виробництва і праці в п.1 ст.40 КЗпП України, зокрема, мається на увазі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Чинним законодавством роботодавцю не надано право з власної ініціативи звільняти працівників раніше двомісячного строку попередження про звільнення.

Однак, згідно листа Міністерства соціальної політики України від 07.10.2015р. № 420/06/186-15, якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, роботодавець може здійснити звільнення у строк, про який просить працівник. У цьому випадку вважається за доцільне працівнику подати заяву роботодавцю з проханням скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. Трудовий договір припиняється відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу.

У зв’язку з цим працівнику в разі звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП має бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпП).

Разом з тим, колективним договором на підприємстві, в установі, організації може бути встановлено додаткові розміри вихідної допомоги.